Технології друку

Технології друку

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ШИРОКОФОРМАТНОГО ДРУКУ

Всі матеріали для широкоформатного друку можна розділити на такі види:

1. Вінілова плівка. Самоклейна вінілова плівка – один із найпопулярніших носіїв для широкоформатного друку. Найпоширеніша плівка торгової марки Oracal, також використовуються плівки і інших торгових марок – Intercoat, MacTAC, Ritrama, Poli-Tape. Використовуються намотки шириною 1,00 м, 1,05 м, 1,26 м, 1,37 м, 1,40 м, 1,60 м та 2,00 м у глянцевому чи матовому виконанні. Для зовнішнього застосування використовують частіше глянцеву плівку, так як вона менше затримує бруд. В середині приміщень використовують матову плівку, так як вона зменшує появлення відблисків.

Види самоклеючих вінілових плівок:

Ø  Глянцева – зверху накладено спеціальне блискуче покриття; найбільш популярна у використанні; відрізняється невисокою вартістю, універсальністю і можливістю широкого застосування; використовується для зовнішньої та інтер’єрної реклами; світло відбивається дзеркально.

Ø  Матова – поверхня не дає відблисків, завдяки чому можна без проблем розглянути зображення під будь-яким кутом; світло відбивається, розсіюючись в усі сторони.

Ø  Непрозора – не пропускає світло; широко використовується для зовнішньої реклами; невисока ціна і стійкість, довговічність.

Ø  Прозора – вінілова плівка з максимальною пропускною здатністю; частіше використовується для обклеювання вітрин або багатошарових композицій; зображення може мати об’ємний вигляд.

Ø  Світлорозсіювальна – використовується для створення світлової реклами зовні та всередині будівель; являє собою напівпрозору поліефірну плівку із спеціальним покриттям, яке забезпечує рівномірне і плавне розсіювання променів; передача кольору не спотворюється, зберігається яскравість зображення.

Ø  Пломбувальна – використовується для виготовлення гарантійних наклейок та захисту продуктів від підробок або несанкціонованого доступу; нестійка до розривів, тонка, її неможливо повністю зняти; характеризується високим ступенем зчеплення з поверхнею.

Ø  Транспортна – для обклеювання вантажного і легкового транспорту; дуже стійка до зовнішніх впливів і агресивних речовин; водостійка, витримує механічні пошкодження і перепади температури; відрізняється високою стабільністю кольору, завдяки вмісту спеціальних світлових фільтрів.

Ø  Магнітна – виготовляється з вінілу з додаванням речовин, які сприяють тяжінню до металу; чим грубіший такий матеріал, тим сильніші його магнітні властивості; використовується для виробництва рекламної та сувенірної продукції, декору.

Ø  Світлонакоплююча – здатна накопичувати в собі світло вдень і віддавати його в темний час доби; світиться близько 4 годин; використовується для виготовлення дорожніх знаків і подібної продукції.

Ø  Світловідбиваюча – відображає світлові відблиски, що потрапляють на її поверхню; використовується для виготовлення дорожніх знаків, зовнішньої реклами; відрізняється невисокою ціною і гарною ефективністю.

Ø  One Way Vision – перфорована самоклейна плівка, використовується для оклеювання прозорих поверхонь для збереження проникнення світла. Стандартна ширина – 0,98 м, 1,07 м, 1,27 м, 1,37 м, 1,52 м. Застосування плівки – оклеювання вікон муніципального транспорту, а також вікон магазинів та офісних приміщень.

2. Папір. Один з найбільш широко використовуваних матеріалів. Можливий широкоформатний друк будь-яких розмірів та форм. При покритті плівкою або ламінуванні може розміщуватися зовні приміщень. Виділяють такі види паперу:

Ø  Папір Вlue back – непрозорий папір з покриттям синього кольору зі звороту; папір стійкий до механічних впливів і коливань температури, зміни вологості навколишнього середовища; широко використовується при створенні бігбордів і рекламних щитів. Стандартна щільність – 115 г/м². Використовуються намотки шириною 1,26 м, 1,60 м. Цей папір використовують як всередині приміщень, так і зовні. Найпопулярніший папір Blue back в щитовій рекламі – бігборди.

Ø  Папір Вack litе – напівпрозорий, вологостійкий, міцний папір яскраво білого кольору; відрізняється здатністю розсіювати світлові промені; використовується для реклами з внутрішньою підсвіткою. Стандартна щільність – 150 г/м². Використовуються намотки шириною 1,27 м, 1,40 м та 1,60 м. Використовується, як правило, як недовговічний рекламний носій для щитів із внутрішнім підсвічуванням – для сітілайтів, лайтбоксів.

3. Банерна тканина (банерне полотно на ПВХ основі). Відрізняється невисокою ціною, довговічністю, універсальністю. Може застосовуватися зовні і всередині будівель, встановлюватися над дорогами. Захищена від перепадів температури, вологи, ультрафіолету і руйнівних механічних впливів. Щільність буває від 300 г/м² до 600 г/м². За типом виготовлення банер може бути литим чи ламінованим. Ламінований банер, як правило, має іншу структуру волокон, меншу щільність та візуально відрізняється від литого. Виділяють такі види банерної тканини:

Ø  Банерна тканина Frontlit – найбільш популярний вид для створення рекламних продуктів; білий непрозорий матеріал; найчастіше використовується без підсвічування.

Ø  Банерна тканина Вack litе – використовується для виготовлення світлових рекламних продуктів; має здатність м’яко розсіювати промені; характеризується гарною передачею кольору. Матеріал Вack litе має всі необхідні для виготовлення рекламних конструкцій особливості як міцність, гнучкість та мала вага.

Ø  Банерна тканина Вlackout – непрозорий матеріал; використовується для виготовлення двосторонньої реклами; всередині спеціальний чорний прошарок, що блокує просвічування. Використовується для виготовлення розтяжок над дорогами, транспарантів, брандмауерів. Стандартна щільність – 440 г/м². Використовуються намотки шириною 1,37 м, 1,6 м, 2,06 м, 3,20 м.

Ø  Тент – це навіс для захисту від атмосферних опадів і від сонця. Зазвичай він складається з синтетичного, тканого або комбінованого полотнища. Виробництво виділяє 3 категорії тентів. Це тент на тканинній основі з водовідштовхувальним покриттям, брезентовий тент і тент з покриттям з ПВХ.

4. Полотно та інші матеріали:

Ø  Холст (художнє полотно) – натуральна тканинна основа з полімерним покриттям. Полотно – щільний матеріал з фактурною поверхнею, яка імітує художнє полотно. Полотно може складатися із натуральної основи або штучної основи, покритої спеціальним шаром, який дозволяє здійснювати високоякісний струменевий друк.

Ø  Банерна сітка – перфорована банерна тканина. Характеризується легкістю, високою розмірною стабільністю, пропускає світло. Відноситься до важкозаймистих матеріалів. Банерна сітка застосовується для розміщення у вітринах, а також на фасадах будинків., брендмауєрів. Стандартна щільність – 270 г/м².

Ø  Тканина Textil – частково або повністю синтетичний матеріал. Текстиль використовується для виготовлення прапорів, художніх полотен, декорацій тощо. Весь текстиль можна розділити на просвітний та не просвітний. Перший забезпечує наявність зображення на зворотній стороні, у інших ця особливість відсутня, але вони забезпечують більшу насиченість зображення. Ці тканини зі спеціальним покриттям для різних видів друку комбінують в собі ряд переваг – оригінальна текстура, м’якість, гнучкість, легкість та якість друку.

Ø  Пластик Back lite – являє собою щільний поліестер з нанесеним шаром для друку. З розвитком рекламного ринку росте популярність послуг по нанесенню якісного зображення на тверді поверхні, які можна використовувати і в інтер’єрних цілях, і як рекламні конструкції.

 

ПІСЛЯДРУКАРСЬКА ОБРОБКА:

Післядрукарська обробка – завершальний етап після друку.

Післядрукарська обробка (постпрінт) може включати в себе наступні послуги:

Ø Ламінація, перфорація, біговка, фальцювання, скріплення на скобу, набивання люверсів, тиснення, типування пластикових карток, ембосування карток, кодування карток, зоокруглення кутиків, зшивання на пружину (брошурування).

 

ЛАМІНУВАННЯ

Ламінування (ламінація) – процес нанесення на поліграфічну продукцію прозорої плівки-ламінату. Основною ціллю ламінування є захист готової друкованої продукції від впливу зовнішніх факторів (вологи, пилу, механічного впливу), що продовжує термін їх експлуатації.

Розрізняють два основних види ламінації – «холодне» та «гаряче». У випадку з холодним ламінуванням температура матеріалу – кімнатна (не перевищує 30 градусів), використовується плівка, яка має клейову систему, котра активізується тиском. При гарячому ламінуванні (температура до 160 градусів – плівка для ламінації наноситься за допомогою валів ламінатора з ручною подачею з рулону.

Як правило, гаряче ламінування використовується для ламінації офісних документів, пакетів, посвідчень, каталогів, обкладинок тощо.

При ламінуванні використовують спеціальну плівку (товщиною від 24 мкм до 250 мкм). Види плівок для ламінування:

Глянцеві – відмінно передають колір зображення, його насиченість та яскравість, але відблиски світла на глянцевій поверхні заважають сприймати дрібні деталі, наприклад, інформаційний текст.

Матові – виключають відблиски, дають можливість робити написи на поверхні. Покриття матовою плівкою виглядає більш респектабельно і зазвичай використовується для ламінування візиток та іншої рекламної продукції.

Текстуровані – наприклад: «Пісок», «Полотно», «Льон», «Бризки шампанського», «Тканина» використовують для декорування поверхні зображення.

Плівки для ламінування виробляються на основі трьох видів полімерів: поліестеру (поліетилентерефталат – РЕТ); поліпропілену (РР, BOPP); полівінілхлориду (ПВХ або PVC).

Ламінування проводиться за допомогою спеціального приладу, так званого ламінатора. Ламінатори поділяються на пакетні та рулонні.

Пакетні (конвертні) ламінатори розрізняються між собою за форматами, наявністю регулювання температури, матеріалу корпусу, наявності реверсу, по товщині ламінованого матеріалу, регулювання швидкості, наявності можливості тиснень фольгою. В якості витратних матеріалів для ламінування застосовується плівка, що зовні нагадує конверт (два листа плівки ламінації, спаяні між собою по одній стороні клейовим шаром всередину).

Рулонні ламінатори розрізняються між собою по ширині ламінування, швидкості ламінування, можливості працювати з матеріалами різної товщини, можливістю одностороннього ламінування, холодного ламінування, безперервного ламінування, одночасного ембосування заламінованої продукції, роботою з плівкою різної довжини намотування.

Способи ламінування:

Існують декілька способів ламінування, причому для кожного виду поліграфічної продукції застосовується свій спосіб. Для ламінування форматів А3 і більше використовують рулонні ламінатори. Ламінування здійснюється шляхом закачування об’єкта в плівку, що подається з розташованих в ламінаторі зверху і знизу рулонів. Різниця видів і товщини плівки дозволяє додати друкованому аркушу різні ефекти блиску і жорсткості, створює для друкарської продукції надійний захист від зовнішніх впливів. При рулонному ламінуванні плівка подається з рулону. При цьому використовується більш щільна плівка від 100 до 250 мікрон. Двостороннє ламінування такою плівкою дозволяє продукції досягти щільності пластикової карти. При цьому довжина друкованої продукції може бути будь-яка. Таким чином ламінуються, до прикладу, кишенькові та квартальні календарі.

Пакетне (конвертне) ламінування – вид гарячого ламінування, при якому оригінал поміщається у «конверт» із плівки підходящих розмірів, після чого пропускається через нагріті вали ламінатора. Пакетне ламінування застосовується для обробки невеликих оригіналів, віддрукованих в єдиному екземплярі або малими тиражами: документів різних видів, бейджів, пропусків, водійських прав, а також буклетів, листівок тощо. Захищені таким чином документи стійкі до вологи, пилу, бруду, вони не мнуться і не стираються.

Принцип роботи ламінаторів і послідовність дій при роботі на них.

Принцип роботи пакетних (конвертних) ламінаторов. Підготовлений (очищений від пилу) для ламінування матеріал розміщується в пакет для ламінування і пропускається через ламінатор. Пакет захоплюється ламінаційними валами (що знаходяться в постійному русі), при цьому клейовий шар плівки ламінації розігрівається, одночасно стаючи прозорим, і приклеює плівку до продукту. На виході з ламінатора виходить заламінований лист. У разі використання ламінатора з холодними валами (нагрівальний елемент пластина) необхідне застосування захисного конверта (керіера).

Керіер – паперовий захисний конверт, застосовується при роботі на пакетних ламінаторах з холодними валами і відсутністю регулятора температури.

Принцип роботи рулонних ламінаторов. На відміну від пакетних ламінаторов, які використовують у роботі пакетну плівку для ламінування (пакети, кишені) в рулонних ламінаторах використовується плівка, змотана в рулон. Плівка для ламінування в рулонах розрізняється по ширині, товщині, внутрішньому і зовнішньому діаметру.

Рулон плівки для ламінування встановлюється на металеву штангу таким чином, щоб при проходженні плівки між валами ламінатора клейовий шар був звернений у бік ламінованого матеріалу. При односторонньому ламінуванні використовується 1 рулон плівки, при двосторонньому – два рулони плівки. Після заправки плівки, виставлення температури і натиснення кнопки "ПУСК" листи по направляючій подаються безперервно, за допомогою допоміжних валів заламінована продукція виводиться для подальшого різання.

 

ПЕРФОРАЦІЯ

Під процесом перфорації (англ. рerforation, лат. рerforo – «пробиваю») в поліграфії розуміють виробництво ланцюжка отворів певної форми на друкованій продукції для створення рівної та точної лінії відриву.

Перфорація здійснюється вже після виходу друкованої продукції з друкарні, тому відноситься до післядрукарських оздоблювальних процесів.

Перфорування є різновидом операції висікання – спеціального оздоблювального процесу, в ході якого продукції за допомогою спеціальних висікальних штампів надається фігурна форма. Висічка є одним з головних способів обробки друкованої продукції. В процесі висікання продукція ріжеться за певним зразком. Зазвичай використовують системи із замкнутою кромкою для різання. Іноді також застосовується відкритий штамп (наприклад, для округлення куточків гральних карт, книжкових блоків та ін.)

Перфорація застосовується при виготовленні:

* відривних календарів;

* блокнотів і зошитів, скріплених дротяною скобою або спіраллю;

* щоденників з відривними куточками,

* квитків,

* марок,

* відривних купонів при проведенні різних рекламних акцій, лотерей тощо.

Також деякі види перфорації використовуються для створення акуратного і точного згину листа (картону або щільного паперу). Прикладом можуть служити обкладинки для дисків або листівки. В цьому випадку перфорація використовується перед біговкою. Цей процес надає поліграфічній продукції більш привабливий вигляд і підвищує зручність використання.

Перфорація аркушевої продукції здійснюється на спеціальних верстатах або перфорувально-біговальних автоматах. Вони мають перфорувальний апарат, що складається з верхньої рухомої планки з пуансонами і нижньої нерухомої планки з отворами матриці.

При великому тиражі виготовлення різного роду квитків, етикеток та іншої продукції використовують спеціальні друкарські агрегати типу «Тімпсон-прес» (Англія), «Аутобобін» (Швейцарія), які працюють з рулону і виконують послідовне друкування, нумерацію, перфорацію та інші операції з розрізуванням готової продукції.

Процес пробивання отворів здійснюється за допомогою спеціальних ножів для перфорації.

Максимальна довжина перфораційної лінії – 332 мм. Щільність матеріалу для перфорації не повинна бути більше 400 грамів на квадратний метр. Максимальна відстань між пробивані отворами – 5 мм. При цьому відстані повинні бути рівномірними. Отвори бувають круглі або квадратні – в залежності від дизайну і загального стилю поліграфічного виробу.

При розробці інструментів для перфорування повинен бути врахований тривалий термін їх експлуатації. Площина розрізання (для виготовлення лінії відриву і для вставки аркушів в палітурні кришки) здійснюється за допомогою перфоруючих гребінок. Рухи пробивних інструментів (наприклад, голок) регулюються особливим способом.

Оздоблювання рулонної продукції, пробиття контурних отворів проводиться в ротаційних машинах з пристроєм для висікання ножового типу, обладнаних штамподержателем, роликовим перфорувальним пристроєм, напрямним кутиком і різальним пристроєм. На штамподержателі закріплюються пуансони і штампувальний циліндр із вмонтованими нижніми ножами (матрицями). В процесі перфорування пуансони рухаються циклами, занурюючись в матричні отвори. Поворот нижнього циліндра здійснюється під час руху пуансонів. Так кілька пуансонів просуваються у відповідні отвори, що знаходяться в матриці нижнього циліндра. Перфорація є досить затребуваною в різних галузях.

 

БІГОВКА

Біговка (нім. biegen – «огинати») – процес нанесення прямолінійних міток (бігів) на друкований аркуш паперу (у вигляді яскраво виражених рубчиків, які проходять по лініях згину), які необхідні для подальшого складання по лінії паперу щільністю понад 150 г/м² або картону. Також бігові підлягають ламіновані листи, переплетений картон, пластикові листи, багато видів плівки (продукція: листівки, календарі-будиночки, папки, буклети тощо). Біговка захищає місце згину від розтріскування фарби і надає друкованому виданню акуратний зовнішній вигляд.

Як правило, біговка – це процес, що передує фальцюванню. Проведення біговки дозволяє полегшити обробку при фальцюванні.

Біговальне обладнання розділяється на ротаційне та ударне. Ударне зазвичай використовують в малотиражному виробництві, а ротаційне обладнання незамінне для здійснення масштабних робіт.

Біговка здійснюється за допомогою тупих дискових ножів або прямокутних пластин, встановлених на біговальній машині, яка здійснює вдавлення і ущільнення матеріалу (полегшуючи подальше його згинання) з частковим руйнуванням зв’язків у волокнистих матеріалах. Ножі, які знаходяться над відповідною профільною пластиною, виконують роль пуансона, а відповідна частина – роль матриці. При біговці ніж робить поступальний рух у вертикальній площині, при цьому він не доходить до кінця відповідної частини.

Якщо лінія біга розташовується перпендикулярно до паперових волокон паперу, то при автоматичній біговці може спостерігатися явище залому паперу. В цьому випадку необхідно здійснювати ручну біговку відбитків, оскільки вона забезпечує отримання чіткіших ліній згину і вберегти лист від небажаних заломів.

Біговка ручним способом використовується при випуску продукції малим тиражем або при випуску ексклюзивного видання. Ручний спосіб біговки є трудомістким процесом та коштує дорожче ніж машинний.

Інструменти для біговки розрізняються по стороні згину, тобто існують інструменти для нанесення лінії згину з внутрішньої сторони аркуша або з зовнішньої. Також використовується дошка для біговки (характеризується простотою у використанні і відсутністю обмежень щодо формату листів). У комплект дошки входить спеціальний трикутник, застосовуваний для виробництва конвертів різних по довжині і ширині. Дошка містить нанесену розмітку.

 

ФАЛЬЦЮВАННЯ

Фальцювання, фальцовка (нім. falzen – «згинати») – це етап підслядрукарської обробки, технологічний процес згинання, складання в певному порядку, послідовності друкованого паперового аркуша. Робиться на спеціальних машинах на матеріалі щільністю до 150 г/м².

За допомогою фальцювання можна не тільки ефективно уникнути заломів поліграфічної продукції у майбутньому, а й створювати різноманітні оригінальні ефекти на папері. Фальцювання застосовують для продукції розміру, не більшого за 300×420 мм, а папір зазвичай використовують середньої щільності. Продукція: буклети, журнали, книги, зошити, каталоги.

Види фальцювання:

1. взаємно перпендикулярне – кожен наступний згин перпендикулярний попередньому;

2. паралельне – кожен наступний згин паралельний попередньому;

3. комбіноване – послідовність паралельних і перпендикулярних згинів нерегламентована.

Фальцювальні машини можуть мати ножовий, касетний або комбінований принцип дії.

Виготовлення взаємно перпендикулярних фальців досягається за рахунок модульної побудови машини. Зазвичай один модуль здатний виконувати декілька паралельних фальців, і за рахунок послідовного розташування декількох модулів один за одним, кожен з яких розташований перпендикулярно до попереднього, вдається отримувати безліч взаємно перпендикулярних фальців на одному аркуші паперу.

За числом згинів фальцювання буває одно-, дво-, три- та чотиризгинним (відповідно утворюється друкована продукція в 4, 8, 16 чи 32 сторінки).

Двозгинне перпендикулярне фальцювання використовується при друці на папері товщиною понад 120 мкм.

При друці на листових машинах зазвичай використовують тризгинне перпендикулярне фальцювання. Товщина паперу 90-120 мкм. Таке фальцювання виходить якісним, якщо лінія останнього згину збігається з машинним напрямом волокон паперу.

Чотиризгинне фальцювання більш економне, оскільки вполовину зменшує обсяг фальцювання, комплектування та шиття і виключає розрізання листів при 1/16, але при цьому можливі зморшки на внутрішніх листах зошитів та нещільне прилягання корінцевих згинів, однак цьому можна запобігти просіканням (перфорацією) згину в головці. Його використовують для паперу товщиною до 90 мкм.

Способи фальцювання:

Перехресний фальц (перехресне фальцювання, перпендикулярне фальцювання, зустрічне фальцювання) – спосіб складання запечатаного листа, коли кожен наступний згин перпендикулярний попередньому, яке призводить до виготовлення зошита.

Вкладений фальц (вкладене фальцювання) – спосіб складання запечатаного листа, коли всі згини паралельні, при якому спочатку лист згинається навпіл, і цей лист також складається навпіл паралельно початкового згину.

Фальц «гармошка» – спосіб складання запечатаного листа, коли всі згини паралельні і звернені у зовнішню сторону. Розкривається такий буклет (сфальцьований гармошкою) простим розтягуванням без розкладки листів.

Фальц всередину (фальцювання всередину, віконне фальцювання) – спосіб складання запечатаного листа, коли всі згини паралельні, при якому крайні частини листа кожного разу складаються всередину.

 

СКРІПЛЕННЯ НА СКОБУ

Скріплення на скобу є найшвидшим видом післядрукарської обробки поліграфічної продукції. Скріплення на скобу дозволяє з’єднати воєдино кілька складених попередньо разом аркушів паперу металевими скріпками.

Існує два види скріплення на скобу – на євроскобу та звичайну скобу. Євроскоба має спеціальні «вушка», за які матеріал можна підшивати в папку.

Як правило, використовують одну або дві скоби – кількість залежить від формату листів, що зшиваються. На скобу кріпляться видання кількістю аркушів до 40 штук (брошури, каталоги, книги, журнали невеликого розміру). Використовується папір товщиною не більше 170 г/м2.

Скоби можуть бути різних кольорів: просто металеві, класичні чорні і білі, червоні, сині, зелені, срібні або золоті.

 

НАБИВАННЯ ЛЮВЕРСІВ

Люверси (нід. leuvers – фасонна втулка з шайбою, для зміцнення країв отворів виробів) – це спеціальні металеві кільця з оцинкованого заліза, латуні або поліпропілену різного діаметру. Люверси вставляються в спеціальні, заздалегідь підготовлені отвори, які пробиваються через два шари банерної тканини одночасно спеціальним пристроєм та скріплюються механічним затисненням або збиванням з двох сторін.

Величина загину полів залежить від величини надрукованого виробу та діаметра використовуваних люверсів. Встановлені на матеріалі люверси служать для зміцнення країв отвору в матеріалі (вінілова і натуральна тканина, пластик і т.д.) на певній відстані від краю для забезпечення необхідної міцності.

Люверси встановлюються по всій крайній смузі банерного полотна, як правило, через кожні 30 см, але можливі й інші повторювані або довільні комбінації.

Дрібні люверси діаметром 8 мм і менше називають блочками. Через отвори з люверсами протягується мотузка або пластикова стяжка, за допомогою якої банер кріпитися до каркасу.

Технологія широко використовується при виготовлені банерів у рекламній справі: з використанням люверсів кріпляться полотна банерів зовнішньої реклами. Також використовуються у конструкції парашутних систем, при виробництві різних видів тентів (для туризму, відпочинку, на вантажні автомобілі тощо).

Проклейка кишень – застосовується для кріплення банерів і перетяжок. Крім люверсів використовуються клеєні кишені, в які потім можуть вставлятися кріпильні елементи, наприклад, труба або жорсткий канат. Це дозволяє забезпечити рівномірність і жорсткість натяжки полотна по всьому периметру.

Такі кріплення використовують найчастіше для натяжки невеликих полотен всередині приміщень, де використовують тільки горизонтальні кишені. Нижня кишеня з вставленою в нього трубою відтягує і натягує полотно, тоді як верхній горизонтальний край може кріпитися за краї вставленої в кишеню трубки.

Посилення тросом, стропою – застосовується для зміцнення країв матеріалу (кишень) і для подальшого розтягування / натяжки матеріалу на поверхні.

 

ТИСНЕННЯ

Тиснення (англ. еmbossing) – це поліграфічний процес, що відноситься до післядрукарської обробки продукції, проводиться на ручних, напівавтоматичних і автоматичних пресах для тиснення, заснований на припресовці гарячим або холодним способом.

Тиснення здійснюється на папері, шкірі, шкірозаміннику, картоні, пластику за допомогою нагрітого металевого кліше. Тиснення обов’язково передбачає виготовлення штампу (кліше). Кліше – це металева пластина, сплав магнію та алюмінію. Найбільш популярні кліше товщиною 3 мм (профіль 1,7) та 7 мм (профіль 2). Профіль – це глибина травлення кліше. Кліше 7 мм використовується для шкіри, пластику, для великих тиражів. Кліше 3 мм – для візиток, шкіри, шкірозамінника. Для виконання тиснення кліше нагрівається до певної температури і притискається до виробу з допомогою автоматичного пресу чи тигелю.

Тиснення буває наступних видів:

Ø  блінтове (сліпе) тиснення;

Ø  конгревне тиснення;

Ø  тиснення фольгою.

Блінтове (сліпе) тиснення – це тиснення, при якому за допомогою нагрітого до певної температури штампу (кліше) на палітурках одержують плоскозаглиблене зображення, що здійснюється завдяки заглибленню кліше в матеріал і згладжування фактури матеріалу. Видавлене зображення нічим не зафарбовується і має колір та текстуру самого матеріалу. Для такого виду тиснення необхідно правильно підібрати матеріали. Потрібно використовувати лише ті, на яких відтиск буде помітним. Хороший результат дає використання шкіри чи фактурного дизайнерського паперу.

Конгревне тиснення – тиснення, при якому утворюється рельєфне (випукле) зображення, яке отримують за допомогою використання штампу та контрштампу. Для цього між цією парою штампів розміщають матеріал, на якому відбудеться тиснення і під тиском пресу робиться відбиток. Продавлене назовні зображення логотипу чи назви фірми справляє враження об’єму.

Тиснення фольгою – це нанесення за допомогою спеціального штампу (кліше) блискучої металевої фольги у вигляді окремих букв або певних областей на необхідний матеріал. Тиснення фольгою надає ефект посріблення або позолоти, проте може бути використана й фольга інших кольорів – червоного, зеленого, синього, жовтого тощо.

Кожен з цих видів тиснення здатний додати свою особливу привабливість друкованій продукції. Не важливо, чи йде мова про упаковку, обкладинки книжок та щоденників, візитки, листівки, календарі, брошури або буклети. Кожен з цих способів тиснення може застосовуватися як самостійно, так і в поєднанні один з одним.

БРОШУРУВАННЯ

(скріплення на пружину)

Брошурування – процес післядрукарської обробки надрукованих аркушів для виготовлення таких поліграфічних виробів як книги, журнали, блокноти, щоденники, брошури, курсові, реферати, дисертації, автореферати, доповіді, звіти, технічна документація, договори, рекламні матеріали тощо.

Етапи брошурування:

Ø розріз аркушів;

Ø фальцювання аркушів;

Ø приєднання всіх необхідних елементів і матеріалів (форзац, ілюстрації і т.д.);

Ø комплектування виробу в блок;

Ø скріплення: на скобу, на пружину, не зшивне клейове скріплення блоку на термобіндері.

Брошурування – це найпопулярніший та найбільш розповсюджений вид зшивання документів.

Брошурування на пластикову пружину – це процес перфорації документа і подальше його скріплення за допомогою пластикової пружини. Цей вид послуги використовують, щоб переплести курсову роботу чи реферат або інший важливий документ, що містить не більше трьохсот сторінок. Брошурування на пластикову пружину не займає багато часу. Листи пробиваються спеціальним перфобіндером, після чого додається обкладинка, все це одягається на пружину і папка готова.

Пластикова пружина – це найбільш практичний, ефективний і недорогий спосіб брошурування матеріалів. Перевагою пластикових пружин є можливість розшивання переплетеного документа без додаткових слідів, також вони бувають різних кольорів.

Брошурування на пластикову пружину є зручне тим, що коштує недорого, робиться швидко (на протязі 5-10 хвилин), має приємний зовнішній вигляд, продукція зручна у використанні, а також аркуші захищені від ушкоджень завдяки обкладинці.

Здійснюємо зшивання робіт від 5 до 500 сторінок форматів А5, А4 та А3. Від кількості аркушів залежить ціна брошурування.

Брошурування на металеву пружину – цей вид брошурування володіє такими перевагами як міцність скріплення, презентабельність, можливість розкриття друкованого блоку на 360 градусів. Перепліт металевою пружиною забезпечує чудову якість отриманого документу. Область застосування: всі можливі каталоги, календарі, блокноти, зошити.

Брошурування документів металевою пружиною має певні недоліки – неможливість редагування (металеву пружину не можна розкрити, щоб прибрати або додати листи), порівняно невелика допустима товщина блоку (до 110 аркушів).

Додаткова інформація:

1. Брошурування використовується для зшивання презентацій, каталогів, книг, рефератів, курсових, дипломних при первинній здачі тощо.

2. Обкладинки для брошурування на пластикову пружину – це верхня прозора (чи напівпрозора, кольорова) щільна плівка, нижня біла чи кольорова картонка і сама пружина.

3. Зшивка сторінок може виконуватися по лівій або верхній стороні документа.

4. Зброшурований документ набуває належний презентабельний вигляд, при цьому він відрізняється не тільки міцністю, але і можливістю заміни листів.

 

ПЛАСТИКОВІ КАРТКИ

Процес виготовлення пластикових карток включає: виробництво і друк пластикових карток цифровим способом, запікання пластикових карток в прес-ламінаторі, вирубку пластикових карток на спеціальному устаткуванні. Також, при необхідності, використовуються різні елементи персоналізації: ембосування пластикових карток, типування пластикових карток, нанесення штрих-коду або нумерації на пластикові картки методом термодруку, нанесення на пластикові картки магнітної стрічки з подальшим кодуванням.

Класична картка традиційно виготовляється з ПВХ пластика. Можливий також варіант використання більш дешевого пластику і, нарешті, самий простий та дешевий варіант – ламіновані паперові картки.

Картки з ПВХ пластику – найбільш широко використовується, легко піддаються обробці та стійкі до різних температурних режимів. Технологія: на листках ПВХ пластику друкується лицьова та зворотна сторони майбутньої картки. Ці аркуші складаються відповідним чином і розміщуються у термопрес-ламінатор. Під дією температури і тиску всі шари запікаються в єдине ціле, потім з листів виготовляються пластикові картки для всіх міжнародних платіжних та дисконтних систем, а також велика кількість дисконтних та клубних карток.

Картки з дешевих пластиків – їх основна відмінність від ПВХ карток це зниження ціни на виготовлення самої картки, але по споживчим якостям вони не поступаються карткам з ПВХ.

Картки з ламінованого картону – самі дешеві, в основному використовуються там, де строк життя картки не довготривалий. Найбільш широко використовуються в якості передоплатних карток, наприклад телефонних та інтернет-карток.

Способи друку на пластикових картках:

1. Офсетний друк (використовується в основному для великого тиражу). На відміну від «класичного паперового» офсетного друку, офсетний друк на пластику має ряд особливостей та виробляється за допомогою спеціальних офсетних машин.

2. Шовкотрафаретний друк (середні тиражі). Зазвичай використовуються для друку простих (у розумінні дизайну) штрихових зображень, а також для нанесення плашечных фонових заливок.

Золотий та срібний фон на картках VISA та MasterCard наносять виключно шовкотрафаретом, тому що тільки таким чином вдається досягнути кришталевого блиску.

На відміну від офсетних (використовується дуже мілкодисперсійний металевий порошок), шовкотрафаретні золоті та срібні фарби називають гранульованими.

3. Сублімаційний друк. Використовується для виробництва карток одиничного та малого тиражу. Для цього використовуються спеціальні принтери, котрі наносять зображення фотографічної якості на чисті пластикові картки.

4. Цифровий друк (малі та середні). Використовують спеціальний пластик для цифрового друку з покриттям, друк здійснюється на струменевих принтерах. Це самий простий, швидкий та недорогий засіб отримання повноцінних пластикових карток.

5. Кобінований друк – поєднання декількох технологій для вирішення дизайнерських задач.

Види механічного захисту пластикових карток:

Ламінація. У спеціальній термопресуючій машині прозорий ламінуючий шар пресується до пластикової картки, утворюючи єдину пластикову заготовку. Після вирізки контурним штампом ця заготовка стає пластиковою карткою.

Лакування. Засіб захисту поверхні ка

Біговка чи фальцовка - в чому різниця?

І бігування, і фальцювання є елементами післядрукарської обробки продукції. Обидві ці операції є створення лінії згину на аркуші. Але все ж це не одне і те ж.

Фальцювання, або фальцовка (від нім. Falz - згин), являє собою складання друкованого аркуша для формування лінії згину. Операція проводиться механічним способом, що дозволяє досягти ідеально рівній лінії. Проводиться фальцювання за допомогою притискних валів, які і створюють стійкий рівний згин.

Біговка (від нім. Biegen - огинати) також є нанесення згину на готову продукцію, проте в цьому випадку згин виходить не від впливу притискних валів, а тупим ножем або прямокутної пластиною. Матеріал під впливом вдавлюється, ущільнюється і виходить рівна борозенка без порушення структури паперу та зі збереженням в цілості шар нанесеної фарби.

Біговку використовують при роботі з картоном, щільним папером - їх важко фальцювати. Як правило, бігуют матеріали щільністю від 200 г/м2. Щоб зі 100% -й гарантією нівелювати ризик утворення тріщин і заломів, ми рекомендуємо проводити биговку для паперів щільністю від 170 г/м2.
Наприклад, картонні коробки бігуют, а буклети, брошури на скріпку або зошити фальцюють.

Залежно від побажання замовника, в якому вигляді він хоче отримати готову продукцію, в процесі виготовлення можуть бути послідовно застосовані обидві операції. Візьмемо друк буклета на папері 250 г / м2 з повною запечаткою всій поверхні. Для збереження зображення, який потрапив на згин, виріб необхідно на початку отбіговать. Далі, ви можете отримати тираж в розгорнутому вигляді, або воно буде сфальцовани вручну по лінії біга.

До слова сказати, не дивлячись на час тотальної автоматизації виробництва, ручна праця при виготовленні друкованої продукції залишається затребуваним. Зараз він став швидше допоміжним, але не менш важливим. Адже машини ще не «навчилися» складати коробки або збирати календарі.


Фальцювання - це згинання листової продукції з метою надання їй кінцевої форми відповідно до дизайнерського задуму або для отримання напівфабрикату для подальшої обробки видавничої продукції.

 

Фальцювання застосовується при виготовленні таких виробів як буклети, карти, брошури, книги, папки, коробки, POS-матеріали та ін., Це найбільш поширений вид післядрукарської обробки.

За кількістю згинів (фальців) фальцювання буває одно- і багатозгинна.

У напрямку фальців при багатозгинному фальцюванню по відношенню один до одного розрізняють:

паралельну фальцовку, коли лінія кожного наступного згину паралельна попереднього


Взаємно-перпендикулярну, коли наступний фальц розташовується під прямим кутом до попереднього.


Часто ці два види фальцювання поєднуються в одному виробі. Однак, як правило, паралельна фальцювання більш характерна для рекламної продукції, а взаємно-перпендикулярна - для видавничої (брошури, книги).

Паралельна фальцювання в свою чергу має різновиди:

«Гармошка» або «зигзаг» (вид сфальцьованого листа збоку дав назву цьому виду)


«Равлик» (лист як би закручується всередину, складається один за одним, як, наприклад, при виготовленні Євробуклет)


«Віконна» або «вівтарна» (зовнішні частини листа згинаються у напрямку один до одного, зовні це схоже на віконниці вікна)


Устаткування нашої друкарні  може одночасно виконувати до 6 паралельних і 2 взаємно-перпендикулярних фальца і дозволяє виготовляти всі основні варіанти сфальцованних виробів.

Основне обмеження даного способу післядрукарської обробки в автоматичному варіанті - це діапазон застосовуваних паперів, який обмежений щільністю (граммажа) 170 г / м2. Більш щільні матеріали необхідно заздалегідь готувати до фальцюванню - бігувати, інакше це загрожує руйнуванням паперу в місці згину і, як наслідок, надрукованого на ньому зображення (можуть з'явитися надломи, білі зморшки).

 

ЗАВІТАЙТЕ ДО НАС В ОФІС
В нас комфортний офіс, заходьте на чашку кави :)
Адреса: м. Львів, вул. Зелена 149Б (біля”Арсену”)